«Збережи пам’ять. Збережи правду. Голодомори»

Щоби більше лихо не ходило,

Хай палає свічка світлом білим,

Щоб в бабусі серце не боліло…

Щоби більше не прийшло те горе,

Хай горять свічки Голодомору.

Чуєш – душі аж до неба кличуть!

Хай горять вогненні білі свічі!

Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.

Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодоморами 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.

На виконання Указу Президента України від 29 жовтня 2014 року № 830/2014 «Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв Голодоморів» та з метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу у ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» було проведено ряд тематичних заходів.

26 листопада 2020 року викладачем історії Свірською І.С. у групі № 27 професії «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів» був проведений урок – реквієм на тему: «Збережи пам’ять. Збережи правду. Голодомор. Комуністичний геноцид в Україні», яка продемонструвала презентаційний матеріал та розповіла про причини і результати голодоморів за останні триста років, зокрема, про Голодомор 1932-1933 років. Учні проглянули сюжети із документального фільму «Жнива розпачу».

Здобувачі освіти, затамувавши подих, слухали інформацію про страшні події того часу, про невинних жертв сталінського терору. Наприкінці уроку-реквієму учасники запалили свічки та вшанували пам’ять усіх безвинно загиблих.

Класними керівниками в учнівських групах були проведені години пам’яті «Схилимо голови в скорботі», «Забуттю не підлягає», «Очима болю, відлунням в серцях».

У вестибюлі оформлено інформаційний куточок «Голодомор 1932-1933 рр.» з фотоматеріалами тих жахливий подій.

У бібліотеці училища з дотриманням усіх карантинних вимог організовано перегляд книжкової виставки «Чорний птах гіркої пам’яті». Здобувачі освіти мали можливість ознайомитися з літературою, книгами, які містять матеріали про Голодомор 1932-33 років, особливо краєзнавчого характеру.

Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. На десятиліття можна засекретити архіви. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати її.

Це була безкровна війна тоталітарної системи проти українського народу. Війна – задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос.

Уявляєте собі, щоб без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, було знищено голодом мільйони людей! Тільки дітей, зморених голодом – 3 млн. 900тис.! Ось наслідки цієї війни. І це ще не остаточний підрахунок жертв.

Вічна пам’ять замореним голодом!