By:

ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ

ЗА НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ.

                                                      Якими діти народжуються – ні від кого не залежить,

                                                                              але в наших силах зробити їх хорошими

                                                                                                   через правильне виховання.

                                                                                                                          Плутарх

 

Складовою частиною правовиховної діяльності є профілактична робота з попередження правопорушень в учнівському середовищі. Правова освіта та виховання, що є невід´ємною частиною виховання свідомого громадянина нашої держави, завжди була і залишається проблемою, що потребує постійної уваги.

Вивчення сучасної виховної ситуації вказує на неблагополуччя у світі дитинства. Наразі в дитячому, підлітковому середовищі спостерігається нехтування правовими, моральними, соціальними нормами, спад інтересу до навчання і суспільно корисної праці. Особистість сучасної учнівської молоді вирізняє прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність, цинізм, жорстокість, прояви різних форм насильства та агресії, грубе ставлення до дорослих, низький рівень емоційної прихильності до членів родин, невідвідування навчальних занять, відчуження від учнівського середовища, злочини, скоєні неповнолітніми.

Превентивне виховання посідає важливе місце в системі виховної роботи сучасної освіти. Воно включає в себе підготовчі та профілактичні дії педагогічного колективу, спрямовані на запобігання формування в дітей, молоді негативних звичок, рис характеру.

У превентивному вихованні дітей та учнівської молоді важливим є залучення до виховного процесу батьків, громадських організацій, самоврядування; координація взаємодії навчального закладу, сім’ї та громадськості. Постійна співпраця з батьками, іншими суспільними виховними інститутами, забезпечує стійкість і стабільність навчально-виховного процесу, сприяє усуненню психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх.

Так, 16 грудня 2021 року у ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище» відбулися батьківські збори у групі І курсу професії «Верстатник широкого профілю». Темою батьківських зборів було актуальне питання  сьогодення: «Відповідальність батьків за навчання та виховання дітей». Мета: ознайомити батьків з їхніми правами та обов’язками щодо виховання дітей і відповідальністю, яку вони несуть при порушенні своїх обов’язків; формувати навички використання отриманих знань при вирішенні реальних життєвих ситуацій зі своїми дітьми; виховувати правову культуру батьків та налагодження тісної співпраці батьків і навчального закладу щодо виховання здобувачів освіти училища.

На засіданні батьківських зборів виступив директор училища Володимир Романюк, який зазначив: «Батькам і педагогам  не можна закривати очі на ріст бездоглядності, бродяжництва, тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії серед неповнолітніх, явища соціальної дезадаптації підлітків, збільшення числа дітей з девіантною поведінкою. Деструктивно впливає на життя дітей залежність від азартних ігор, комп’ютера та Інтернету. Складовою частиною правовиховної діяльності училища є профілактична робота з попередження правопорушень в учнівському середовищі. Правова освіта та виховання, що є невід´ємною частиною виховання свідомого громадянина нашої держави, завжди була і залишається проблемою, що потребує постійної уваги».

Заступник директора з виховної роботи Ірина Свірська повідомила, що робота педагогічного колективу навчального закладу у напрямі превентивного виховання полягає передусім у формуванні у вихованців високих моральних якостей, які є головним чинником вибору способів поведінки. Профілактична діяльність щодо попередження правопорушень серед учнів проводиться як у рамках навчального процесу, так і в позанавчальний час та спрямована на формування правової культури, ранню діагностику для виявлення дітей, схильних до правопорушень та суспільно небезпечних узалежнень, згуртовану співпрацю педагогічного, батьківського, учнівського колективів з державними, громадськими організаціями з метою допомоги у вирішенні проблем, що можуть спричинити деструктивну поведінку, для здійснення позитивного впливу на особистість.  До обговорення долучились класний керівник Ірина Ковальчук, майстер виробничого навчання  Світлана Максимчук.

З метою проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед батьків та педагогічних працівників, щодо попередження негативних явищ в дитячому середовищі, у батьківських зборах прийняла участь старший інспектор сектору ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП у Волинській області Людмила Гринь. Під час виступу працівник поліції навела приклади педагогам та батькам про найбільш поширені адміністративні та кримінальні правопорушення, скоєне неповнолітніми, ознайомила батьків з причинами, які сприяють вчиненню злочинів та правопорушень з боку підлітків та основними витягами з Кримінального Кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо відповідальності неповнолітніх та їх батьків.

Старший інспектор ще раз нагадала батькам, що за всі неправомірні вчинки своїх дітей вони несуть відповідальність. Крім того, будь які необдумані вчинки дітей, можуть привести і до кримінальної відповідальності.

Наприкінці зустрічі педагоги та представник правоохоронних органів порадили батькам як бути авторитетом для своєї дитини, цікавитись її життям, знати коло спілкування – все це допоможе запобігти вчинення можливих злочинів та правопорушень.

 

Для інформації батькам:

Конвенція про права дитини Ст. 7 визначає за дитиною право знати своїх батьків і право на їх піклування. Водночас у ст 18 визнається необхідність того, “щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найвищі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.” Декларація про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання і їхнє усиновлення на національному і міжнародному рівнях (прийнята Генеральною Асамблеєю 3 грудня 1986 р): ст. 3: “Турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках”.

Конституція України, ст. 51: Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Сімейний кодекс України у розділі ІІІ визначає права та обов’язки матері, батька і дитини. Ст. 121: Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану у встановленому порядку. Ст. 141 визначає рівні права та обов’язки батька і матері щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Першим обов’язком батьків є обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку.

Ст. 150 визначає обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Серед них:

  1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
  2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
  3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
  4. Батьки зобов’язані поважати дитину.
  5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
  6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
  7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Ст. 151 обумовлює права батьків щодо виховання дитини:

  1. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
    2. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
  2. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Ст. 152 гарантує забезпечення права дитини на належне батьківське виховання.

Закон України “Про охорону дитинства” (від 26.04.01) у ст. 12 визначено права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.

Крім законодавчих зобов’язань батьки мають і зобов’язання народні. Певні обов’язки накладають й релігійні вірування. Зокрема:

– Батьки зобов’язані вибрати для дитини добре християнське ім’я (не дід і не баба).

– Вони зобов’язані зареєструвати дитину в органах громадянського стану протягом 1 місяця. (Це обумовлено і у Ст. 144 Сімейного кодексу. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.).
– Рідні батьки повинні дбати про добре християнське виховання своєї дитини, адже це їхній головний  обов’язок.

Народ засуджує тих, хто не виконує своїх батьківських обов’язків. Народна педагогіка вимагає, щоб дітей спільно виховували батько з матір’ю.

Закон України «Про охорону дитинства» Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини.

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.

Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Цивільний кодекс України Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою.
1.Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, – якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою.
1.Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у малолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої неї шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Кодекс України про адміністративні правопорушення Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (2001-05, 2002-05), якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальний кодекс України Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Сімейний кодекс України Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав:

  1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

  1. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
  2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
  3. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.
  4. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Закон України «Про освіту» Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

  1. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані: постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
    поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв; виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни; сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
  2. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Закон України «Про загальну середню освіту» Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту.

  1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
  2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.

Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.

 


Comments are closed.