Калейдоскоп висловів Василя Сухомлинського «Із скарбниці видатного педагога»
Бібліотека Луцького ВПУ пропонує вашій увазі добірку влучних висловлювань видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського. Його мудрі слова заставляють замислитися і направляють на вірний шлях у вихованні учнів.
- Знання без виховання – меч в руках божевільного.
- До хорошого уроку учитель готується все життя.
- Залізо іржавіє, не знаходячи собі застосування, стояча вода цвіте, а на холоді вкривається кригою, розум же людини, не знаходячи собі застосування, хиріє.
- Вільний час учителя — це корінь, який живить джерела педагогічної творчості.
- Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх стосунках з вихованцями, той вже досягнув половини успіху.
- Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе.
- Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення. Думка, що народжена, збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.
- Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
- Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання.
- У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.
- Щоб дитина була палко зацікавлена навчанням, їй необхідне багате, різноманітне, приваблююче, інтелектуальне життя.
- Якщо люди говорять погане про твоїх дітей — вони говорять погане про тебе.
- Поважайте дитяче бажання бути хорошим, бережіть його як найтонший рух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрості батьківської влади в деспотичне самодурство.
- Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.
- Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
- Совість — це емоційний страж переконань.
- Егоїзм – першопричина раку душі.
- Людина така, яке її уявлення про щастя.
- Нікчемність – рідна сестра підлості.
- Бути річкою, у якій зливаються гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень – це одна з вічних віток педагогічної майстерності. Зів’яне вона – усі книжні завдання перетворяться в прах.
- Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
- Книжка повинна стати для мудрого вихованця другом, наставником і вчителем.
Comments are closed.