«Збережи пам’ять. Збережи правду про Голодомор»

Ні труни, ні хрестів…

І ні тризни.

Прямо в ямку. На віки віків!

Чорна сповідь моєї Вітчизни.

І її затамований гнів.

О. Ямборська

Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921-1923, 1932-1933і 1946-1947 роках. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор 1932-1933 років, який призвів до небачених безневинних жертв. Саме його називають геноцидом українського народу здійсненим сталінським режимом. Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!

Пам’яті мільйонів українців, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932 – 1933 роках. Пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, присвячується відеоролик «Запали свічку пам’яті!», який підготували педагоги та здобувачі освіти ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище».

Хай у кожному місті й селі, у кожній оселі, у кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим.

Голодна, проклята чума!
Це сон страшний…
А там голодні діти
Людей немає чим нагодувати,
Страшні часи,часи голодомору!
Ми не забули, будем вічно пам’ятати.
Вічна пам’ять заморених голодом!