Перша конституція в Європі

21 жовтня – 352 роки від дня народження гетьмана Війська Запорозького та Правобережної України Пилипа Орлика (1672-1742).

Бібліотека училища запрошує на урок історії. Знайомимось з першою Конституцією України гетьмана Пилипа Орлика.

Знаменита Конституція Орлика є визначною пам’яткою політичної і правової думки козацько-гетьманської доби. Вивчення його змісту нині заслуговує на особливу увагу. До цього спонукає низка чинників: Україна є незалежною державою, що сприяє комплексному вивченню аспектів історії державо- і правотворення в Україні, її політико-правової думки на різних етапах розвитку українського суспільства; неоднозначність ставлення до положень Конституції деяких політиків та учених різної політичної орієнтації.

Конституція 1710 р. – визначний український народнополітичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації.

Термін «конституція» цієї пам’ятки вжито лише у латиномовній версії. Вважають, що стимулом для використання слова constituo як нормативно-правового терміна послужило використання його як заголовного в офіційних документах Стародавнього Риму у словосполуці «Rem Publicum Constituere», що означає «римський народ встановлює». Широковживаним є цей термін і в польській державно-правовій практиці ХV – ХVIII ст.

Вчені визначають їх як першу Конституцію Війська Запорозького, як договір між українськими політичними силами тощо.

Конституція містить у собі 16 статей. Центральне місце за значенням посідає шостий пункт Конституції, де були закладені принципи управління та діяльності органів державної влади.

У статтях Конституції Орлика визначався національно-державний суверенітет України. Головним постулатом Конституції була повна незалежність України від Москви. Конституція закріплювала назву Української держави, – рівнозначними якій були назви Україна, Мала Русь, Військо Запорозьке.

За «Конституцією» 1710 р. в Україні утворювалося три гілки влади: законодавча (Генеральна рада), виконавча (гетьман і Генеральна старшина) та судова (Генеральний суд). Конституція Орлика враховувала позитивний і негативний державотворчий досвід і закріплювала досить чіткі принципи і норми представництва й функціонування вищого представницького і єдиного законодавчого органу Генеральної ради.

В Конституції перше місце посідала проблема взаємин між гетьманом і народом. Гетьманська влада мала бути обмежена і постійною участю в управлінні Генеральної старшини, і Генеральною радою; обмеження стосувались адміністрації, суду, виборів старшини, фінансів.

З метою запобігання можливій узурпації влади у державі ретельно виписуються норми регламентації діяльності гетьмана, визначаючи межі його повноважень. Конституцією затверджуються права православної церкви під зверхністю царгородського патріархату; зазначається, що державний скарб відділяється від гетьманського і передається в орудування генерального підскарбія; на утримання гетьмана призначаються окремі землі; полковники вибираються вільними голосами, і гетьман їх затверджує.

Великої уваги в Конституції приділено соціальним низам – рядовим козакам, міщанам і посполитим селянам, козацьким удовам і сиротам, дружинам козаків, які були в поході. Вказувалося на необхідність припинення утисків і гноблення козаків та іншого населення України саме старшиною.

Конституція Пилипа Орлика, яка своїми ідеями, демократичними засадами, змістом і державницькою спрямованістю випереджала суспільну думку тогочасної Європи. Вона була втіленням реальної моделі вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві на свободу і самовизначення.

Вивчення історії створення, прийняття, змісту та різних аспектів конституційних документів має виключне значення в сучасних умовах розвитку Української держави. Конституцію Пилипа Орлика можна вважати першою європейською Конституцією в сучасному розумінні. Вона не була втілена на практиці, але стала одним із найвидатніших документів української державно-політичної думки, української державотворчої історії.

Для сучасної України його ідеї надзвичайно актуальні, оскільки, як і понад 300 років тому, у нашій державі ті самі проблеми і труднощі. Пилип Орлик – державотворець-філософ, який у невеликому за обсягом документі зібрав найкращі ідеї для створення суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, якою має бути Україна. Щоб статті теперішньої Конституції були живими, необхідно реалізовувати безцінні ідеї, записані в Конституції 1710 року.

Документ виступає важливою віхою в творенні української законотворчої традиції, потребує повного об’єктивного висвітлення, зважаючи на політичні, економічні та культурно-релігійні традиції українського народу.

 

Пропонована література

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Юрінком, 1996. – 80 с.
2. Безродний Є.Ф. Історія політичних вчень: навч. посібник / Є.Ф. Безродний, О.І. Уткін. – К.: Професіонал, 2006. – 432 с.
3. Гончарук П. Провісник української конституційної державності: до 335-річчя від дня народження Пилипа Орлика / П. Гончарук // Київська старовина. – 2007. – № – С. 11-29.
4. Замлинський В.О. Творець першої української Конституції (Пилип Орлик) / В.О. Замлиннський // Українська ідея. Перші речники: зб. нарисів. – К.: Знання, 1994. – С. 63-79.
5. Коляда І.А. Пилип Орлик / І.А. Коляда, О.Ю. Кирієнко, С.Ю. Коляда. -Харків: Фоліо, 2008. – 110 с.
6. Кононенко П. Пилип Орлик і український конституційний процес / П. Кононенко, Т. Кононенко // Освіта і управління. – 2002. – № 3. – С. 9-28.
7. Корогод Г.І., Гробова В.П. Перша Конституція України. Пилип Орлик і його діяльність в еміграції / Г.І. Корогод, В.П. Гробова. – Київ: Університетська книга, 2023. – 128 с.
8. Кресіна І.  Гетьман Пилип Орлик і його Конституція / І.Кресіна, О.Кресін. – К.: ПБП “Фотовідеосервіс”, 1993. – 80 с.
9. Мироненко О.М. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник / О.М. Мироненко, В.П. Горбатенко. – К.: Академія, 2010. – 456 с.
10. Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік / Пер. М. Трофимука. – К.: Веселка, 1994. – 77 с.
11. Фаріон І.Д. «Конституція Пилипа Орлика 1710 року» крізь призму її базових когнітивних термінів / І.Д. Фаріон // Вісник Нац. ун-ту «Львів. Політехніка». – 2011. – № 709. – С. 125-131.
12. Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень / Ф.П. Шульженко, Т.Г. Андрусяк. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 304 с.
13. Оглоблин О. Бендерська конституція 1710 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua.

Comments are closed.