БУДЬТЕ ЩАСЛИВИМИ В ЖИТТІ, ДОРОГІ ВИПУСКНИКИ!
Від початку цього тижня в Луцькому вищому професійному училищі тільки й розмов, що про випуск. Дівчата загадково перешіптуються, ховаючи звабливі посмішки під пухнастими віями; юнаки намагаються при першій можливості потиснути руку комусь із випускників, засвідчуючи свою дружбу й повагу на все життя; педагоги заклопотано метушаться, оформляючи необхідні документи, готуючи урочисті заходи до вручення дипломів і ховаючи непрохану сльозу за привітною усмішкою та щирим словом. Самі ж винуватці цього дійства – випускники групи-37, слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів, хлопці-красені (всі, як на підбір, – високі, стрункі, вродливі життєлюби, затійники, професіонали) ходять гордовито, виглядають впевнено й щасливо. І це не дивно. Адже слюсар з ремонту колісних транспортних засобів – професія крута, сучасна, затребувана на ринку праці, високооплачувана, необхідна країні та людям і зараз, поки триває війна, і в мирний час, особливо в період післявоєнної відбудови.
І ось цей день настав. Підсумкову кваліфікаційну атестацію здано успішно. В актовій залі училища зібралися випускники, їхні батьки, друзі, педагоги, гості. Лунає урочиста музика, звучать щирі слова привітань. З напутніми словами до випускників звертаються класний керівник Романюк Василь Якович, майстер виробничого навчання Гаврилюк Юрій Васильович, викладач спецдисциплін Чайка Олександр Олексійович, батьки. Дипломи, грамоти, подяки випускникам вручають заступник директора з навчально-виробничої роботи Тортина Алла Степанівна та заступник директора з виховної роботи Свірська Ірина Святославівна.
Хвилина мовчання – вшанування пам’яті Героїв, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України… Серця сповнені любов’ю до рідної землі, готовністю до захисту кордонів держави, своїх домівок, дорогих серцю людей, вірою в ЗСУ і надією на Перемогу та Мир. А ще – вдячністю батькам за любов, ласку та турботу; адміністрації ЛВПУ – за створення умов для здобуття професії слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів у сучасному Навчально- практичному центрі; педагогам – за глибокі та міцні знання; всім працівникам училища – за кожен день, проведений у затишному навчальному закладі. Про це говорить присутнім випускник Демчук Богдан. Прикро, що війна переривала процес навчання, відпочинок сиренами, тривогами, заставляла ховатися в укритті. Все одно в училищі пройшли щасливі роки освоєння основ наук, опанування професії, щирої дружби. Тут юне серце відчуло красу перших захоплень і гіркоту розчарувань. Це – початок самостійного дорослого життя. Нехай воно буде для вас щасливим, успішним, реалізованим, довгим і мирним, дорогі випускники! Нехай бережуть вас всі Небесні Сили на тернистих і непередбачуваних життєвих дорогах! Любимо вас, гордимося вами, віримо у вас! З Богом!
Comments are closed.