26 квітня виповнюється 39 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля пів мільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

     Чорнобильська катастрофа – це невиліковна рана нашого народу, біль якої передається з покоління в покоління, а її справжні масштаби та наслідки дають про себе знати і по сьогоднішній день.

     Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності, героїзму і самовідданості ліквідаторів страшної аварії.

  До Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля в Луцькому вищому професійному училищі було проведено виховний захід “Дзвони Чорнобиля стогоном будять, щоб від нещастя весь світ вберегти”. На зустріч зі здобувачами освіти груп 11,12,13,15,17,27,28 були запрошені ліквідатор аварії Магрель Василь Іванович та поетеса Ковальчук Лариса Олександрівна, яка була переселена з Чорнобильської зони на Волинь. Вони розповіли присутнім про Чорнобильську катастрофу, поділилися власними щирими спогадами та переживаннями. Викладачка біології Луцького вищого професійного училища Ковальчук Наталія Петрівна, яка організувала зустріч, наголосила, що Чорнобильська аварія – це трагедія, що призвела до жахливих екологічних наслідків і людських втрат.

     Доземний уклін перед неоціненним людським подвигом персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, усіх, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії, ризикуючи власним життям для того, щоб врятувати мільйони людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті.